У 1902-1904 роках Чарльз Ренні Макінтош, родоначальник стилю модерн в Шотландії, спроектував і побудував для видавця Уолтера Блекі Хілл-хаус в Хеленсбурзі. Простота будівлі контрастувала з незвичайним, схожим на коштовність дизайном інтер’єрів, з індивідуальними меблями, розробленими архітектором і його дружиною Маргарет Макдональд. Під час будівництва Макінтош, щоб надати кам’яному житлу гладке біле оздоблення, використав для покриття зовнішніх стін новий матеріал – портландцемент, який, як з`ясувалося, не підходить до сильних вітрів і дощів західного узбережжя Шотландії. Стіни почали вбирати вологу практично відразу, що врешті-решт поставило цілісність будівлі під велику загрозу. Реставратори дійшли висновку, що висихання може зайняти до трьох років, а подальша програма відновлення триватиме до семи. Національний фонд Шотландії, якому будівля належить з 1982 року, прийняв рішення не огортати його будівельними лісами, а використати 197-тонну конструкцію з дахом з оцинкованої сталі і прозорими навісними стінами – кольчугою нержавіючої сталі. Мембрана кольчуги захищає від дощу, впускає повітря, що сприяє процесу висихання .(Конструкцію спроектували лондонські архітектори Кармоді Грурк (Carmody Groarke). Водночас продовжується розробка довгострокового плану відновлення і традиційні екскурсії для відвідувачів.