Start of technical and technological research
Наприкінці 60-х років минулого століття група хіміків-технологів, які працювали у Науково-дослідній лабораторії Українського спеціального науково-реставраційного виробничого управління, почала проводити комплексне обстеження стану матеріалів пам’яток архітектури – деревини, мурувань, живопису.
З 1970 року почалося широкомасштабне вивчення стародавніх будівельних розчинів перших кам’яних споруд Древнього Києва Х – ХІІІ ст. Це був період початку археологічного дослідження підмурків Золотих Воріт під керівництвом М. Холостенко і С. Висоцького.
Співробітники НДЛ УСНРПУ – Ю. Стріленко, Н. Сальнікова і Т. Нестеренко розробили комплексну методику хіміко-петрографічного аналізу стародавніх будівельних розчинів.
Тоді були виготовлені перші прозорі петрографічні шліфи і дослідники отримали змогу побачити різницю між структурою розчинів основного будівельного об’єму Золотих Воріт ХІ ст. і прибудовою ХІІ ст. Відрізнялися вони структурою заповнювача – цем’янки у вапняному розчині.
Отримані результати привели до встановлення первісного складу давньоруських розчинів та особливостей технології їх виготовлення. З’ясувалося, що цем’янка – заповнювач давньоруських «рожевих» розчинів – в окремих кам’яних спорудах була спеціально виготовленою домішкою з подрібненого після обпалення лесовидного суглинку, а не з плінфи. Згодом це стало датуючою ознакою в процесі дослідження кам’яних споруд доби Древнього Києва.