| Головна сторінка | Додати в обране | Написати листа | Карта сайту | www.spadshina.org.ua
Науково-дослідний інститут пам'яткоохоронних досліджень
Офіційний інформаційний ресурс
Сьогодні: Недiля, 19 лютого 2017

 

 

Головна сторінка » Діяльність »

Національний заповідник "Хортиця"
Національний заповідник "Хортиця"
Тульчин - Палац Потоцького
Тульчин - Палац Потоцького
Церква  Собору  Пресвятої  Богородиці
Церква Собору Пресвятої Богородиці

 
 Діяльність

Громадське обговорення щодо зміни назви Науково-дослідного інституту пам’яткоохоронних досліджень

З 10 листопада 2015 року розпочинається громадське обговорення щодо зміни назви Науково-дослідного інституту памяткоохоронних досліджень Міністерства культури України.

Ініціатором процесу уточнення є НДІ памяткоохоронних досліджень (м. Київ, вул. Петропавлівська, 15).

Науково-дослідний інститут пам’яткоохоронних досліджень Міністерства культури України  був створений у 1995 р. з метою проведення наукової, науково-організаційної та науково-технічної діяльності, виконання науково-дослідних робіт і використання їх результатів у сфері охорони культурної спадщини.

З прийняттям 2000 року Закону України Про охорону культурної спадщини перед державою постала низка завдань, спрямованих на охорону історичного середовища, архітектурної, містобудівної, історичної, мистецької спадщини, а з ратифікацією у 2006 р. Україною Конвенції про архітектурну спадщину Європи, Конвенції ООН про охорону підводної культурної спадщини, а також з прийняттям низки інших міжнародних документів пам’яткоохоронної сфери – ще ширше коло наукових проблем.

Державна політика у сфері охорони культурної спадщини є важливим чинником державної безпеки, а отже, потребує кваліфікованого наукового супроводу і державної підтримки. Наразі інститут є базовою організацію МКУ – центрального органу охорони культурної спадщини. Від рівня організації і ступеня оснащення інституту залежить ефективність його роботи і роботи профільних підрозділів Міністерства.

Враховуючи наявність в України значної кількості історичних населених місць, історико-культурних заповідників, пам’яток нерухомої культурної спадщини, на інститут лягає величезна робота по забезпеченню фахового супроводу пам’яткоохоронної діяльності. Це вимагає не лише зміни застарілих методів досліджень та науково-пошукової роботи, але й вдосконалення методології обліку та збереження спадщини.

На жаль, упродовж останніх років керівництво інституту надавало перевагу локальним прикладним розробкам, спрямованим переважно на задоволення інтересів будівельного бізнесу; інститут не виконував науково-теоретичних досліджень, пов’язаних з методологією пам’яткоохоронної діяльності. Через відсутність стратегічних наукових тем фаховий потенціал інституту значно знизився.

Цього року інституту виповнилося 20 років. Підводячи підсумки його діяльності, ми ставимо питання про доцільність якісних змін у роботі установи.

Проблематика збереження нерухомої культурної спадщини  виходить за межі суто прикладних робіт, охоплюючи науково-пошукову, науково-теоретичну і нормативно-методичну діяльність. Вона потребує проведення концептуальних історико-архітектурних, історико-містобудівних, топографічних, археологічних, підводних археологічних, гідрографічних  та технологічних досліджень пам’яток, розроблення методології збереження спадщини. Відтак інститут повинен займатися не лише прикладними, але й фундаментальними теоретичними дослідженнями, вдосконаленням нормативно-методичної та правової бази пам’яткоохоронної діяльності, що, в свою чергу, підвищить  рівень науково-прикладних робіт.

У наш складний час, коли формується громадянське суспільство, а фахівці перевіряються на чесність, моральність  та вірність науковим принципам, доречно вшанувати незаслужено призабутого патріота, науковця, археолога і мистецтвознавця, представника української інтелігенції Миколу Макаренка, розстріляного НКВС у 1938 року за те, що він мав відвагу заперечити урядове рішення щодо знесення унікальної пам’ятки культурної спадщини Київської Русі – Михайлівського Золотоверхого монастиря. У 2017 році виповниться 140 років з дня народження Миколи Макаренка. Його ім’я має повернутися з забуття і стати символом професійної чесності науковця-пам’яткоохоронця.

Колектив інституту вважає, що інститут, який розпочинає новий відрізок професійного шляху, доцільно перейменувати на Український науково-дослідний інститут культурної спадщини імені Миколи Макаренка.

 

Просимо, надсилати ваші відгуки та пропозиції щодо зміни нової назви Інституту, з обґрунтуванням Вашої думки на поштову скриньку : nova_nazva.ndipod@ukr.net

Відповідальна особа Тетяна Євгенівна Жир тел. (044-2801405).

За наступними оголошеннями слідкуйте на нашому сайті.



Назад

 

© НДІ пам'яткоохоронних досліджень Міністерства культури України "Спадщина" 2007-2015