| Головна сторінка | Додати в обране | Написати листа | Карта сайту | www.spadshina.org.ua
Науково-дослідний інститут пам'яткоохоронних досліджень
Офіційний інформаційний ресурс
Сьогодні: Недiля, 19 лютого 2017

 

 

Головна сторінка » Діяльність »

Судацька фортеця
Судацька фортеця
Херсонес Таврійський
Херсонес Таврійський
Церква  Святого  Духа  в  Рогатині
Церква Святого Духа в Рогатині

 
 Діяльність

Інформаційна довідка щодо діяльності Науково-дослідного інституту пам’яткоохоронних досліджень Міністерства культури України, пов’язаної з постаттю Т.Г. Шевченка

Важливе місце в діяльності Науково-дослідного інституту пам’яткоохоронних досліджень Міністерства культури України (далі – НДІПД) присвячено дослідженню, збереженню та популяризації культурної спадщини, пов’язаною з життям та творчістю Т.Г. Шевченка.

Протягом 2005-2013 рр. на виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 09.09.2002 р. № 1330 "Про затвердження комплексної програми паспортизації об’єктів культурної спадщини на 2003-2010 роки" та планових тем НДІПД, затверджених Міністерством культури України, співробітниками НДІПД було розроблено облікову документацію (паспорти, облікові картки) на низку об’єктів культурної спадщини, що входять до складу історико-культурних заповідників, діяльність яких пов’язана з Т.Г. Шевченком.

У 2005 р. було розроблено облікову документацію (паспорти, облікові картки) на 7 об’єктів культурної спадщини, що входять до складу Державного історико-культурного заповідника "Батьківщина Тараса Шевченка" (Указом Президента України від 26 січня 2006 року № 74/2006 Державному історико-культурному заповіднику «Батьківщина Тараса Шевченка» надано статус національного).

У 2011-2013 р. було розроблено облікову документацію (паспорти, облікові картки) на 8 об’єктів культурної спадщини, що входять до складу Шевченківського національного заповідника в м. Каневі (Черкаська область).

Протягом 2009 р. з метою реалізації заходів щодо музеєфікації пам’ятки археології національного значення, яка входить до складу Шевченківського національного заповідника, НДІПД розробив "Програму музеєфікації пам’ятки археології національного значення "Пилипенкова гора".

2010 р. на виконання Указу Президента України від 30 січня 2010 р. №с72/2010 «Про заходи, присвячені 150-й річниці від дня смерті Т.Г. Шевченка та перепоховання його в Україні», а також відповідно до планової теми НДІПД, затвердженої Міністерством культури України, НДІПД виконав роботу щодо збору матеріалів по місцям України, пов’язаним з ім’ям та творчістю Т.Г. Шевченка. В результаті згаданої роботи, зібрано й упорядковано інформаційні матеріали по музейним установам та історико-культурним заповідникам України, що безпосередньо пов’язані з вивченням, збереженням та презентацією життя і творчості Т.Г. Шевченка. Узагальнена інформація, яка включає карту «шевченківських місць», складений перелік населених місць України, в яких бував Т.Г. Шевченко. Розроблено попередні інформаційні довідки по населеним місцям Київської області, пов’язаними з життям і творчістю Т.Г. Шевченка; пропозиції щодо створення «Інформаційного центру Т.Г. Шевченка» і загальноукраїнського туристичного маршруту «По Шевченківських місцях».

У 2012 р. відповідно до планової теми НДІПД був розроблений "План організації території Шевченківського національного заповідника в м. Каневі" з визначенням меж та режимів використання зон охорони пам’яток заповідника. Даний документ є невід’ємною складовою для підготовки номінаційної документації на об’єкт, що перебуває в Попередньому списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Могила Тараса Шевченка та Державний історико-природний музей-заповідник» (1989 р.).

Робота виконувалась з метою забезпечення збереження та доцільного використання пам’яток та об’єктів культурної спадщини, визначення меж і режимів використання території заповідника та зон охорони пам’яток.

У складі представленої роботи проведено значний обсяг історико-містобудівних досліджень і зроблено теоретичні висновки, проаналізована археологічна спадщина терену за результатами новітніх досліджень, визначено розташування пам’яток і об’єктів історико-культурної спадщини, межі й режими використання території заповідника та його зон охорони. Визначено заходи з охорони, використання, реставрації, реабілітації, музеєфікації пам’яток заповідника, збереження традиційного характеру середовища. Розроблено пропозиції щодо архітектурно-планувальної і ландшафтної організації території заповідника.

Результати роботи представлені текстовою частиною, креслениками історико-архітектурного опорного плану заповідника, списком пам’яток і об’єктів культурної спадщини заповідника, фотоматеріалами.

Необхідно зазначити, що з метою збереження і захисту територій візуально та просторово пов’язаних із заповідником, в рамках даної роботи було визначено зону охоронюваного ландшафту, яка охоплює найбільш оглядову частину лівобережжя, що візуально відкривається з Тарасової гори і формує уявлення про її довкілля.

План організації території Шевченківського національного заповідника у м. Каневі було затверджено наказом Міністерства культури України від 12.06.2013 №515.

Матеріали зазначеної розробки окремим розділом включено до складу наукової монографії «Історико-культурні заповідники України», підготовленої до друку.

Також протягом 2012 р., відповідно до планової теми НДІПД, затвердженої Міністерством культури України, співробітниками НДІПД було розроблено "Проект структури інформаційного центру по Шевченківських місцях".

В результаті виконання зазначеної планової теми зібрано та проаналізовано інформацію щодо туристичних інформаційних центрів, які функціонують в європейських країнах світу, також проаналізовано діяльність вітчизняних інформаційних центрів. На основі проведеного комплексного дослідження запропоновано проект Шевченківського інформаційного центру в Україні, з метою покращення туристичної діяльності країни та популяризації культурної спадщини.

З метою гідного відзначення у 2014 році 200-річного ювілею видатного сина українського народу Тараса Григоровича Шевченка, згідно Указу Президента України від 11.04.2012 р. № 257/2012, 2014 рік в Україні оголошено роком Тараса Шевченка.

Особливо важливу роль у збереженні, популяризації творчої спадщини і особисто постаті Т.Г. Шевченка відіграють історико-культурні заповідники України. Вони є осередками активної науково-дослідницької і просвітницької діяльності виховують високі почуття патріотизму, відповідальності за долю країни. На просвітницько-науковому рівні мовою експонатів та пам’яток історико-культурні заповідники розповідають про історію минулого та сучасні досягнення.

Плідну роботу щодо вшанування пам’яті видатного українського поета, художника-мислителя проводять в низці історико-культурних заповідниках України, але найбільш повне відображення творчий і життєвий шлях Великого Кобзаря представлено в пам’ятках, об’єктах культурної спадщини та музейних експозиціях Національного історико-культурного заповідника "Батьківщина Тараса Шевченка", Національного історико-етнографічного заповідника "Переяслав" та Шевченківського національного заповідника в м. Каневі.

Враховуючи викладене вище, та згідно з плановою темою НДІПД на 2013 р. було підготовлено матеріали до видання "Історико-культурні заповідники пов’язані з життям та діяльністю Т.Г. Шевченка" (до 200-річчя від дня народження Т.Г. Шевченка).

 

Згідно тематичного плану НДІПД на 2014 р. співробітниками Інституту розпочато роботу щодо розроблення "Концепції плану організації території Національного історико-культурного заповідника "Батьківщина Тараса Шевченка", а також облікової документації на 5 об’єктів культурної спадщини, розташованих на території заповідника. Для збереження ландшафту міста Канева, Інститутом, відповідно до планової теми, розробляється паспорт на «Історичний ландшафт м. Канева».



Назад

 

© НДІ пам'яткоохоронних досліджень Міністерства культури України "Спадщина" 2007-2015