| Головна сторінка | Додати в обране | Написати листа | Карта сайту | www.spadshina.org.ua
Науково-дослідний інститут пам'яткоохоронних досліджень
Офіційний інформаційний ресурс
Сьогодні: Понедiлок, 27 березня 2017

 

 

Головна сторінка » Діяльність »

Церква  Святого  Духа  в  Рогатині
Церква Святого Духа в Рогатині
Невицький замок
Невицький замок
Кам’янець-Подільська фортеця
Кам’янець-Подільська фортеця

 
 Діяльність

Концепція Генерального плану розвитку Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника

Комплекс Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника і Старої печерської фортеці є одним з раритетних об’єктів культурної спадщини Києва XI – початку XX ст. Архітектурний ансамбль лаври входить до списків пам’яток всесвітнього рівня. Значення древньої лаври і фортеці підсилює їх органічний зв’язок з природним комплексом Печерського плато і долиною ріки Дніпро, її крутосхилів, річища та островів, що входять до зони охоронюваного ландшафту центру міста. Цей цілісний комплекс з давніх часів репрезентував Київ – центр православної культури, могутній форт на Дніпрі. Територія сучасного архітектурного заповідника включає територію заміської княжої резиденції села Берестово, Верхню та Нижню лавру у межах оборонних мурів і дорівнює 23,5 га.

Концепцію Генерального плану розвитку Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника розроблено авторським колективом співробітників НДІ пам’яткоохоронних досліджень під науковим керівництвом кандидата архітектури В. Вечерського. Робота виконана протягом 2010 р НДІ пам’яткоохоронних досліджень відповідно до розпорядження виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) від 25.07.2008 р. № 1045 і рішення Київської міської ради від 18.09.2008 р. № 262/262 «Про розробку нового Генерального плану розвитку м. Києва та його приміської зони до 2025 року» і планової теми інституту, затвердженої рішенням колегії Міністерства культури і туризму України.

 

У складі цієї роботи проведено значний обсяг історико-містобудівних досліджень і розроблено відповідні теоретичні висновки, проведене коригування історико-архітектурного опорного плану, розроблені заходи щодо збереження пам’яток, об’єктів культурної спадщини та традиційного характеру середовища, визначені режими використання території пам’яток та зон охорони пам’яток заповідника. Розроблені пропозиції щодо архітектурно-планувальної і ландшафтної організації території заповідника і його буферної зони.

Концепція розроблена з урахуванням напрацювань і пропозицій, викладених у проектах: Містобудівна концепція регенерації Київської фортеці з перспективним розвитком комплексу «Мистецький Арсенал» (розроблену у 2006 р. ТАМ В. Шевченко) і «Проект створення культурно-мистецького та музейного комплексу Мистецький Арсенал» (розроблений у 2008 р УкрНДІпроектреставрація).

В ході опрацювання матеріалів до Концепції,

співробітниками НДІ пам’яткоохоронних досліджень розроблено проект функціонального зонування території Києво-Печерської лаври, який враховує перспективи розвитку співіснуючих тут інституцій – Національного заповідника та діючого чоловічого монастиря. Територію заповідника пропонується поділити на декілька різних за призначенням та характером використання зон – відкритих для відвідування паломниками і туристами (культово-експозиційні та рекреаційні), а також закритих – для забезпечення службових та господарських потреб заповідника і Свято-Успенського монастиря. Об’єкти, що є визначними пам’ятками історії та архітектури, передбачені для спільного використання як культові та експозиційні споруди.

Під час розробки Концепції, співробітниками інституту було виконано інвентаризацію об’єктів культурної спадщини в межах Києво-Печерської лаври та на прилеглій території. Це дозволило обґрунтувати визначення нових меж буферної зони пам’ятки всесвітнього значення, яку було збільшено на виконання 33-й сесії Комітету у справах Світової спадщини ЮНЕСКО, (відбулася 22 червня — 2 липня 2009 року у місті Севільї, Іспанія) практично вдвічі — зі 107 га до 277 га, — за рахунок земляних укріплень Печерської фортеці, Дніпровських схилів та частини акваторії р. Дніпро, що є важливими елементами ландшафтного середовища Києво-Печерської лаври. Нові межі буферної зони 16 вересня 2010 р. були затверджені Київською міськрадою у складі Концепції Генерального плану розвитку м. Києва та його приміської зони до 2025 р.

Також, був розроблений історико-архітектурний опорний план буферної зони Києво-Печерської лаври. Під час проведення історико-архітектурної інвентаризації в межах буферної зони Лаври було виявлено 34 об’єкта культурної спадщини (з них національного значення – 14, місцевого – 9, щойно виявлених – 11).

Розробники Концепції Генерального плану 

запропонували комплексне вирішення функціонального зонування буферної зони, яка має бути органічним оточенням пам’ятки всесвітнього значення.

В якості перспективної для подальшого розвитку Заповідника розглядається територія на північ від лаврських мурів, яка охоплює церкву Спаса-на-Берестові та прилеглі бастіони Печерської фортеці. Цю ділянку пропонується використовувати для першочергового розвитку туристичної інфраструктури.

Перспективний розвиток монастирської території пропонується здійснювати в східному та західному напрямках (влаштування пристані на Дніпрі, лікарні для паломників, просвітницького центру тощо).

Паркові масиви з півночі, сходу та півдня мають зафіксувати ландшафтний контекст Лаврського архітектурного ансамблю. Зони музейних осередків та туристичної інфраструктури з західного боку Лаври повинні утворити цілісне культурне середовище, яке б взаємодіяло з пам’яткою та відповідало її світовому значенню, а також гарантувало недоторканість прилеглої до ансамблю території з боку забудовників.

Таким чином, реалізація пропозицій, закладених у Концепції Генерального плану розвитку Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника, має забезпечити надійний захист, належне збереження та ефективне використання ансамблю Києво-Печерської лаври як пам’ятки всесвітньої спадщини і релігійної святині східнослов’янських народів



Плани

Буферна зона Києво-Печерської лаври

План-схема перспективного функціонального зонування  території Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника та Свято-Успенської Києво-Печерської лаври

Пам’ятки та об’єкти культурної спадщини, розташовані у межах буферної зони об’єкта всесвітньої спадщини – Києво-Печерської лаври

 Фото

Вид на ансамбль Києво-Печерської лаври

Успенський собор 1073-1089, 1669, 1767-1769 рр. Реставраційне відтворення 1998-2000 рр (пам’ятка архітектури національного значення. Охор. № 4/1).

Зачаттівська церква на дальніх печерах 1679 р., 1810 р. (пам’ятка архітектури національного значення. Охор. № 4/24)

Церква Різдва 1696 р. (пам’ятка архітектури національного значення. Охор. № 4/20)

Здвиженська церква 1700 р. (пам’ятка архітектури національного значення. Охор. № 4/21)

Троїцька надбрамна церква 1106-1108 рр. (пам’ятка архітектури національного значення. Охор. № 4/3)

Церква над економічною брамою 1696-1698 рр. (Відновлена 1718-1727 рр.) (пам’ятка архітектури національного значення. Охор. № 4/12)

Церква Спаса на Берестові 1113-1125 рр. (перебудови ХVІІ-ХІХ ст.) (пам’ятка архітектури національного значення. Охор. № 2)

Дзвіниця Успенського собору 1731-1744 рр. (пам’ятка архітектури національного значення. Охор. № 4/2)

Трапезна 1746-1751 рр. (пам’ятка архітектури національного значення. Охор. № 4/27)

 



Назад

 

© НДІ пам'яткоохоронних досліджень Міністерства культури України "Спадщина" 2007-2015