| Головна сторінка | Додати в обране | Написати листа | Карта сайту | www.spadshina.org.ua
Науково-дослідний інститут пам'яткоохоронних досліджень
Офіційний інформаційний ресурс
Сьогодні: Середа, 29 березня 2017

 

 

Головна сторінка » Участь у конференціях »

Невицький замок
Невицький замок
Церква  Святого  Духа  в  Рогатині
Церква Святого Духа в Рогатині
Канів - Тарасова гора
Канів - Тарасова гора

 
 Участь у конференціях

VI Всеукраїнська науково-практична конференція “Український музей: історія, досвід, перспективи”, 16-19 травня 2007 р., м. Коростень

В.П. Ієвлева
НДІ пам’яткоохоронних досліджень (Київ)

ІСТОРИЧНИЙ ЦЕНТР МІСТА ЖИРАРДОВА – МУЗЕЙ ПІД ВІДКРИТИМ НЕБОМ

Жирардов, невелике промислове місто, що розміщене неподалік Варшави, понад 150 років тому було добре відоме як “столиця польського льону”. Скатертини, серветки та інші ткані вироби, що виготовлялися на ткацьких фабриках Жирардова не мали собі рівних серед льняної продукції тодішньої Польщі. Доля міста Жирардова нерозривно пов’язана з ткацьким промислом, що розвивався виключно на використанні місцевої сировині – льону. Сама ж назва міста завдячує імені першому директорові першої побудованої на цих теренах фабрики – Фабрики Льняних Виробів – Філіпу де Жирарду, талановитому інженеру та винахіднику.

Історія міста як такого розпочинається з 24 липня 1833 року, коли перша ткацька фабрика випустила свою першу продукцію. Подальший розвиток ткацького ремесла на теренах Жирардова пов’язаний з двома німецькими підприємцями з Моравії Карлом Хейллі та Карлом Августом Дітрихом (пізніше з його сином), які в 1857 році стають власниками виробництва. Нові хазяї серйозно підійшли до справи. Саме тоді було запроваджено реконструкцію фабрики та заплановано побудувати житло для робітників. В центрі міста були запроектовані нові фабричні корпуси разом з житловими будинками для робітників та службовців. Для роботи на фабриці були запрошені робітники з Чехії, Моравії, Саксонії, Сілезії та Австрії.

Про динаміку текстильного виробництва Жирардова свідчать збільшення об’ємів продукції від 1560 тис. руб. у 1876 р. до 3 500 тис. руб. у 1880 р., а також зростання кількості робітників від 500 осіб у 1857 р., 3350 –1880 р. та 8450 осіб у 1890 р. У 1880 р. текстильні виробництва Жирардова мали 40 магазинів для реалізації своєї продукції в 26 крупних містах на теренах Королівства Польського та Російської імперії, насамперед таких, як: Варшава, Лодзь, Люблін, Москва, Петербург, Київ, Одеса, Каунас, Гродно, Вільнюс, Рига.

В 1885 році було організовано Акціонерне товариство текстильних закладів Жирардова “Хеллі та Дітрих” з метою подальшого розвитку свого виробництва. В 1894 р. Товариство випустило облігації в розмірі 6000 од. на суму 3 млн. руб.

Завдяки стрімкого розвитку текстильної галузі найбільшого розквіту місто Жирардов досяг у 1910 - 1914 рр.; на той час число робітників складало 9 тис. осіб та 40 тис. мешканців.

Фактично та забудова центра міста, що збереглася до нашого часу, розпочалася в 1860-1870-х рр., коли проходила велика реконструкція та модернізація ткацьких виробництв. Тоді був розроблений генеральний план забудови Жирардова, яка проводилася за регулярним розплануванням. Система розпланування була побудована на перетині двох взаємно перпендикулярних планувальних осей: північний захід – південний схід та північний схід – південний захід (останній напрямок співпадав з основним напрямком залізниці Лодзь – Варшава). Центральна частина міста крім житлових кварталів з багатоквартирними будинками для робітників (в комплексі з господарчими спорудами) та окремих кварталів з будинками для службовців, мала школу, лікарню, дитячий садок, три костьоли (два з яких - євангелістський та баптистський), кірху, синагогу тощо. Як виглядав Жирардов в 1899 р. добре видно на акварелі, що відображає панораму міста (акварель зберігається у Музеї Західного Мазовша в Жирардові).

На початку 20 ст. було побудовано новий євангелістський костел Св. Божої Матері Втішальниці (архітектор Джозеф Джеконьський) з плебанією, а також зведено новий шестиповерховий цех Фабрики Льняних Виробів – саме багатоповерхове виробництво в місті (архітектор Гай Генріх Юліанович).

В розплануванні міста спостерігається спроба втілити один з варіантів, так званого, “ідеального міста”, основою якого було, в даному випадку, текстильне виробництво. За функціональним призначенням вся територія цього промислового міста складалася з трьох частин. Перша становила виробничі та управлінські заклади, друга - була організована для проживання керівного складу підприємців та службовців (в основному чехів та німців) і третя – для проживання робітників (в основному поляків та євреїв). Про багатонаціональність цього промислового міста свідчать також і різноманітні культові споруди.

Сама територія колишньої Фабрики Льняних Виробів розташована в центрі міста і своїм чільним фасадом виходить на центральну (парадну) площу (сучасна назва – площа Яна Павла ІІ). Центральну площу було сформовано перед головним костьолом, куди своїми чільними фасадами обернені громадські та житлові будинки: клуб (Будинок народний), дитячий садок, плебанія та два житлові будинки, що фіксують початок площі. Всі споруди автентичні, у доброму стані збереженості. Центральна частина міста, що водночас є історичним центром Жерардова, становить 76 га. Тут збереглося до 95% історичної забудови. Саме тут розміщуються основні виробничі, громадські та культові споруди та житлові квартали кінця 19 – початку 20 ст. Її ядро з найбільш цінною забудовою складають: виробничі споруди Фабрики Льняних Виробів, два костьоли, школа, дитячий садок, народний дім, інженерні споруди, банк, клуб, вілла Дітриха з парком, вілли спадкоємців власників, пральня та ін. – всього понад 200 об’єктів спадщини. Всі об’єкти культурної спадщини, які знаходяться в межах 76 га занесені до Реєстру Всесвітньої спадщини як єдиний в Європі збережений в цілому як “Урбаністично-архітектурний комплекс промислового міста рубежу 19 та 20 ст.ст.”.

Задля збереження цінного історичного середовища Жирардова місцевими органами охорони культурної спадщини за підтримкою місцевої влади було зроблено проект ревіталізації цієї історичної території, який був високо оцінений IKOMOS. За проектом вирішено в межах території комплексу зберегти історико – архітектурне середовище промислового міста. Зважаючи на те, що на сьогоднішній день розкішні фабричні корпуси колишнього ткацького виробництва Жирардова уже давно не працюють, проектом було запропоновано їх перепрофілювати. Всю історичну територію було поділено на певні функціональні ділянки (від А до Н, де літерою відмічено черговість заходів). На території Фабрики льняних виробів (зона А) вирішено створити житлово-культурний центр. Тут намічається розмістити ряд виставкових та дозвільних підприємств. Враховуючи велику цінність переважаючої кількості об’єктів культурної спадщини, зокрема промислових будівель, за проектом ревіталізації було намічено знести всю малоцінну постпромислову забудову радянських часів, а залишити тільки такі історичні виробничі споруди, які становили комплекс фабрики за часів Хеллена-Дітриха. Цінні виробничі споруди мають бути реконструйованими та їх призначення змінене. Так, наприклад, деякі цехи мають бути перебудовані в житлові багатоквартирні будинки або готелі. Після реконструкції постпромислових територій вирішено провести реконструкцію малоповерхового робітничого житла з пристосуванням його до сучасних умов існування (водогін, каналізація, централізоване опалення).

Проект, який виграв міжнародний конкурс у сфері охорони культурної спадщини, отримав додаткові кошти для свого втілення і почав реалізовуватися. Вже зараз значна частина малоцінної виробничої забудови знесена. Колишні одноповерхові складські приміщення з шедовим покриттям переобладнано в мегамаркет з закритим паркінгом. Такий сучасний великий паркінг вже зараз значно сприяє вирішенню проблеми зберігання власного транспорту в центрі міста.

Перше загальне використання цінного історичного середовища Жирардова для видовищно-туристичних цілей можна було спостерігати у “Дні європейської єдності”, що проходили влітку минулого року в Польщі на теренах багатьох історичних міст (Варшава, Пястов, Прушков, Янкі, Гродзіск - Маз, Сохачев, Ловіч та ін.). Зокрема, в Жирардові святкування відбувалося 9 вересня 2006 р. з 1300 - 2000. В цей день на кошти зарубіжних інвесторів було відкрито символічну скульптуру – “Ткаля Жирардова” у вигляді жіночої фігури вагітної жінки.

Міська влада покладає велику надію на відродження культурного середовища міста, його пристосування до туристично-рекреаційних заходів. Зважаючи на близьке розташування Жирардова до Варшави (44 км) та зручний зв’язок міста залізницею з Варшавою і Лодззю, одним з заходів пожвавити життя міста є думка щодо поступового перетворення його на місто для відпочинку мешканців Варшави та Лодзі у святкові та вихідні дні.



Назад

 

© НДІ пам'яткоохоронних досліджень Міністерства культури України "Спадщина" 2007-2015