| Головна сторінка | Додати в обране | Написати листа | Карта сайту | www.spadshina.org.ua
Науково-дослідний інститут пам'яткоохоронних досліджень
Офіційний інформаційний ресурс
Сьогодні: Недiля, 19 лютого 2017

 

 

Головна сторінка » Видання Інституту » Праці НДІ пам'яткоохоронних досліджень »

Тульчин - Палац Потоцького
Тульчин - Палац Потоцького
Кам’яна могила
Кам’яна могила
Кам’янець-Подільська фортеця
Кам’янець-Подільська фортеця

 
 Праці НДІ пам'яткоохоронних досліджень

Праці науково-дослідного інституту пам'яткоохоронних досліджень. Випуск 9

Черговий збірник наукових праць Науково-дослідного інституту пам'яткоохоронних досліджень присвячується пам'яті нашого колеги — науковця, архітектора, охоронця містобудівної спадщини України Водзинського Євгена Євгеновича, який на 77-му році після тривалої тяжкої хвороби пішов із життя 8 липня 2014 року.

Протягом свого творчого життя він працював у наукових установах, які займалися проектними та теоретичними розробками, пов'язаними з розвитком і формуванням міст, охороною їх історичної та архітектурної спадщини. Це були: НДПІмістобудування, НДІТІАМ (Науково-дослідний інститут теорії і історії архітектури та містобудування), Національний заповідник "Софія Київська". Крім того, Євген Євгенович плідно співпрацював з інститутами, як-от: "Діпромісто", "КиївЗНДІЕП", "Київпроект", державними установами та організаціями з охорони нерухомої культурної спадщини різних міст України; був членом Українського товариства охорони пам'яток історії та культури, Національної спілки архітекторів України, дійсним членом ІСОМОS.

Останнім місцем роботи Євгена Євгеновича був Науково-дослідний і проектний інститут "Укрпроектреставрація", де він працював на посаді головного архітектора проектів. Незважаючи на тяжку хворобу, він до останнього часу робив свою справу, якій присвятив все своє творче життя. Наостанок він подав дві заявки на винаходи до Інституту промислової власності, таким чином прагнучи завершити свої труди.

Євген Євгенович належав до покоління, яке називають зараз "дітьми війни". Він народився 1938 року на Далекому Сході в родині військовослужбовця, сім'я якого невдовзі переїхала до Києва. 1944 року сім'я Водзинських повернулася з евакуації до Києва. Киянин, який був закоханий у своє місто, його історичну неповторність, його ландшафт, Дніпро та наддніпрянські кручі, Євген Євгенович багато наукових праць присвятив саме Києву. Можливо, саме завдяки чудовим київським краєвидам, природній красі та архітектурній самобутності міста, а також під безпосереднім впливом батька — Водзинського Євгена Михайловича, який був інженером-будівельником, Євген Євгенович обрав професію архітектора.

Спочатку — вечірня художня школа при Київському художньому інституті, потім — Київський художній інститут, архітектурний факультет; після закінчення якого — робота у Київському науково-дослідному проектному інституті містобудування, аспірантура. Навчання та подальша практична діяльність зробили свою справу — він став не просто будівничим, а архітектором-науковцем, захисником історичних міських ландшафтів та краєвидів. Саме для Києва Євген Євгенович зробив чимало досліджень, пов'язаних із зоровим сприйняттям його історико-культур- ної і ландшафтної спадщини. Його як фахівця у галузі охорони архітектурної та містобудівної спадщини, дослідника добре знали не тільки в Україні, а й за її межами — в Росії, Молдові, Білорусі, Польщі, Литві. Колективи науковців, які він тривалий час очолював в НІПІ містобудування, а пізніше — в НДІТІАМ, можна вважати першими, які почали працювати у пам'яткоохоронному напрямі, адже до цього нічого подібного у дослідженнях вітчизняного містобудування в Україні не існувало. Традиційно охоронялися окремі об'єкти спадщини, але не було загального розуміння комплексної охорони історичних краєвидів та історично сформованих ландшафтів — того, за що все життя боровся Євген Євгенович.

Тому Є. Є. Водзинського можна по праву назвати засновником нового напряму, першопрохідцем у цій галузі. Його смерть — велика втрата для вітчизняної архітектурної науки. Якби не хвороба, він міг би працювати й далі. Адже більшість своїх головних за обсягом та значенням праць він виконав, будучи вже пенсійного віку. Дисертацію на здобуття вченого ступеня кандидата архітектури він захистив тільки у 2011 році. Робота "Принципи та методи охорони видового розкриття пам'яток архітектури в краєвиді історичних міст (1970 — 1990-ті рр.)" є набагато більшою за звичайне дисертаційне дослідження, яке виконується протягом кількох років. Його наукова робота — це ґрунтовна підсумкова праця, в якій явно переважає методологічний аспект, використано результати багаторічних досліджень, а також результати практичного застосування двох винаходів, здійснених особисто автором — КУТОМІРА і ТРИГОНОМЕТРА.

У своєму професійному житті Євген Євгенович ніколи не прагнув титулів та посад, для нього кар'єрних проблем не існувало зовсім. Скромна людина, як в особистому, так і у професійному житті, він просто любив і робив свою справу так, як розумів, і спромігся у певні періоди нашого непростого буття потроху втілювати у нормативно-методичних документах результати своїх досліджень.

Він був автором численних публікацій, перелік яких подано у цьому збірнику. Є. Є. Водзинський є автором та науковим керівником, відповідальним виконавцем робіт, пов'язаних з виконанням історико-архітектурних опорних планів міст та зон охорони: Ніжина, Чернігова, Переяслава-Хмельницького, Дубно, Острога, Рівного, Білої Церкви, Василькова, Глухова, Путивля, Канева, Прилук, Великої Ялти, Алушти, Алупки, Феодосії, Судака, Сорок та ін.

Багато творчого натхнення було вкладено у грандіозну науково- практичну розробку по Києву — "Історико-архітектурний та історико- містобудівний плани м. Києва", виконану у 2000 — 2002 рр. як значний розділ (понад 10 книжок з креслениками) до Генерального плану розвитку м. Києва (науковий керівник — М. М. Дьомін, відповідальний виконавець — Є. Є. Водзинський). З його останніх праць заслуговує на увагу робота, пов'язана з київським ландшафтом, яка так і не була повністю завершена через припинення фінансування. Окрім того, під керівництвом Є. Є. Водзинського під час його роботи у Національному заповіднику "Софія Київська" було складено паспорти на об'єкти Генуезької фортеці — пам'ятки національного значення у м. Судак (АР Крим).

Наукові розробки Є. Є. Водзинського стали вагомим внеском у розвиток вітчизняної пам'яткоохоронної науки. Його багатий науковий архів ще чекає на своїх дослідників. Справу його продовжують колеги, про що свідчить, зокрема, і зміст цього збірника наукових праць, присвяченого світлій пам'яті Євгена Євгеновича Водзинського.

 

Праці Науково-дослідного інституту пам’яткоохоронних досліджень. Випуск 9. — К.: СПД Павленко, 2014. — 656 с.

ІSBN 978-966-139-028-6

Видання розраховане на фахівців у галузі охорони культурної спадщини, науковців, викладачів, аспірантів, студентів вищих навчальних закладів та всіх, кого цікавлять культурні надбання України та питання їх охорони.

УДК 351.853:001(477)(06) ББК 67.9(4Укр)401я43+72я43

© НДІ пам’яткоохоронних досліджень, автори, 2014

© СПД Павленко, оформлення, 2014



Назад

 

© НДІ пам'яткоохоронних досліджень Міністерства культури України "Спадщина" 2007-2015