| Головна сторінка | Додати в обране | Написати листа | Карта сайту | www.spadshina.org.ua
Науково-дослідний інститут пам'яткоохоронних досліджень
Офіційний інформаційний ресурс
Сьогодні: Середа, 29 березня 2017

 

 

Головна сторінка » Видання Інституту » Праці НДІ пам'яткоохоронних досліджень »

Невицький замок
Невицький замок
Історичний центр Львова
Історичний центр Львова
Збаразький замок
Збаразький замок

 
 Праці НДІ пам'яткоохоронних досліджень

Праці Науково-дослідного інституту пам'яткоохоронних досліджень. Випуск 4

– К.: Фенікс, 2008.- 512 с.

ISBN 978-966-651-655-1

 

© Науково-дослідний інститут пам'яткоохоронних досліджень, автори, 2008

© Видавництво «Фенікс», оформлення, 2008

 

Четвертий випуск праць Науково-дослідного інституту пам'яткоохоронних досліджень, як і попередні, присвячений актуальним теоретичним, методичним і практичним питанням виявлення, дослідження, обліку, збереження й соціалізації нерухомої культурної спадщини всіх типів, категорій і видів.

Структура збірника традиційна, відпрацьована у попередні роки: у першому розділі подано міжнародні документи, наступні розділи сформовані за видами об'єктів культурної спадщини – архітектури й містобудування, археології, історії, монументального мистецтва, науки і техніки. Останній розділ присвячено теоретичним проблемам та науково-практичним розробкам, спрямованим на комплексний захист нерухомої культурної спадщини.

Видання містить здебільшого результати наукових досліджень співробітників Науково-дослідного інституту пам'яткоохоронних досліджень і розкриває основні напрями діяльності інституту. За останні роки гостро актуалізувалися проблеми розроблення науково-проектної пам'яткоохоронної документації, спрямованої на збереження не лише самих пам'яток, їх комплексів (ансамблів), а й традиційного характеру середовища. Мова йде про історико-архітектурні опорні плани, проекти зон охорони пам'яток, визначення історичних ареалів історичних населених місць, історико-архітектурну інвентаризацію забудови, розроблення генеральних планів розвитку заповідників, історико-містобудівних обґрунтувань тощо. У попередні роки й десятиліття значну частину цієї вкрай необхідної роботи забезпечував Науково-дослідний інститут теорії, історії архітектури й містобудування. Проте у зв'язку з його фактичною ліквідацією наприкінці 2007 р. у професійному середовищі утворилася прикра лакуна, яку доводиться заповнюва­ти фахівцям інших науково-дослідних установ. Відтак працівники Науково-дослідного інституту пам'яткоохоронних досліджень впродовж 2007 – 2008 рр. виконали великий обсяг різноманітних науково-дослідних і науково-проектних робіт, результати яких представлені в цьому збірнику.

Розділ „Міжнародне пам'яткоохоронне законодавство" включає витяги з Конституції Організації Об'єднаних Націй з питань освіти, науки та культури. Декларацію ІСОМОS про відзначення 50-ї річниці Всесвітньої декларації прав людини від 1998 р. та Принципи складання справ документальної фіксації монументальних витворів, архітектурних ансамблів і місць, ухвалені 2-ю Генеральною асамблеєю ІСОМОS у 1996 р.

Розділ „Архітектурна та містобудівна спадщина" відкриває дослідження В. Вечерського про європейський історико-архітектурний контекст українських театральних будівель знаменитих віденських архітекторів Ф. Фельнера і Г. Гельмера. А. Звіряка і О. Зливкова дослідили ландшафти Києва та частини кримського Південнобережжя, В. Ієвлєва – робітничі селища Києва 1930 – 1950-х рр., Д. Вортман і В. Нікітіна – маловідомий план околиць Києва 1753 р. Маловідомим архітектурним пам'яткам присвячені праці Л. Томілович про садибу Енгельгардтів-Моссаковських у с. Будище Звенигородського району Черкаської області та О. Кондратьєвої про церкву святих Кирила і Мефодія епохи модерну на Луганщині.

Дослідження археологічної спадщини представлені матеріалом Т. Бобровського про створення церковно-археологічної музейної експозиції „Історія лаврських печер" у Свято-Успенській Києво-Печерській лаврі; М. Филипчука – про природно-топографічні умови розташування Пліснеська, П. Довганя – про Буський археологічний комплекс, А. Филипенка, Е. Кравченка, С. Ушакова „Поселение кизил-кобинской культури – «Трактирньій мост»". Р. Осадчий подав історіографію вивчення посуду черняхівської культури.

Розділ, присвячений пам'яткам історії та монументального мистецтва відкриває стаття Г. Денисенко „З історії дослідження пам'яток воєнної історії: діяльність громадських організацій на поч. XX ст." Матеріал В. Ленченка з'ясовує історію та устрій Нехворощанського монастиря Запорозької Січі. Статті Ж. Литвинчук, М. Мірошниченко, Л. Янченко та О. Янчецької присвячені дослідженням унікальної комплексної пам'ятки – Андріївської церкви у Києві.

Наукову і технічну спадщину представляють стаття В. Іевлевої „До питання охорони науково-технічної спадщини Києва" та два матеріали В. Кобзаря, присвячені історії водогону й водовідведення у Києві.

Розділ „Пам'яткоохоронна справа" включає публікації двох типів. Теоретико-методологічним проблемам пам'яткоохоронної справи присвячені матеріали Л. Прибєги про сутність і зміст поняття „охорона" в архітектурному пам'яткознавстві, І. Михальчишина „Методичні рекомендації по складанню паспортів на пам'ятки археології" та В. Ієвлєвої „Методичні рекомендації щодо музеєфікації нерухомих пам'яток науки і техніки". Решта публікацій цього розділу оприлюднюють результати основних науково-практичних розробок інституту останніх двох років. Це статті Т. Бобровського «Проект зон охорони пам'ятки археології „Городище Тіра-Білгород" в місті Білгород-Дністровському Одеської області», В. Вечерського «Генеральний план розвитку Національного архітектурно-історичного заповідника „Чернігів стародавній"», О. Кожушко „Щодо визначення зон охорони пам'ятки історії. Меморіальний комплекс Савур-могила", О. Попельницького та Ф. Стоянова „Інвентаризація пам'яток історії м. Одеси". Матеріал О. Музиченко присвячений становленню, розвитку й функціонуванню на сучасному етапі Національного музею медицини України.

Видання розраховане на фахівців – істориків архітектури та урбаністики, мистецтвознавців, культурологів, істориків, інших науковців, а також краєзнавців, бібліотечних і музейних працівників, працівників органів охорони культурної спадщини, органів містобудування та архітектури, органів місцевого самоврядування, студентів і викладачів навчальних закладів, активістів Українського товариства охорони пам'яток історії та культури, а також всіх, хто цікавиться історією і культурною спадщиною України. Матеріали досліджень публікуються тією мовою, якою вони написані авторами, оскільки редколегія переклад текстів не забезпечує і не вбачає в цьому потреби. Міжнародні документи друкуються в українському перекладі.

 

З М І С Т

РОЗДІЛ І МІЖНАРОДНЕ ПАМ’ЯТКООХОРОННЕ ЗАКОНОДАВСТВО

Конституція Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки та культури

Декларація IКOMOС про відзначення 50-ї річниці Всесвітньої декларації прав людини

Принципи складання справ документальної фіксації монументальних витворів, архітектурних ансамблів та місць

РОЗДІЛ ІІ АРХІТЕКТУРНА ТА МІСТОБУДІВНА СПАДЩИНА

Сердюк О.М. До питання планувально-просторової організації київського житлового інтер’єру наприкінці ХІХ — поч. ХХ ст.

Вечерський В.В. Українські театральні будівлі віденських архітекторів Ф. Кельнера і Г. Гельмера: історико-архітектурний контекст

Вортман Д.Я., Нікітіна В.І. Маловідомий план околиць Києва 1753 року

Звіряка А.І. Ландшафтні особливості м. Києва

Зливкова О.О., Звіряка А.І. Ландшафтні особливості території Міжнародного дитячого центру „Артек”

Ієвлева В.П. Малоповерхова житлова забудова Києва (робітничі селища) 1930 – 1950-х років

Кондратьєва О.В. Церква святих Кирила і Мефодія: архітектурний скарб епохи модерну на Луганщині

Томілович Л.В. Садиба Енгельгардтів-Моссаковських в с. Будище Звенигородського району Черкаської області: історія створення та значення для вітчизняної культури

РОЗДІЛ ІІІ АРХЕОЛОГІЧНА СПАДЩИНА

Бобровський Т.А. До створення церковно-археологічної музейної експозиції „Історія лаврських печер” в Свято-Успенській Києво-Печерській лаврі

Филиппенко А.А., Кравченко Э.А., Ушаков С.В. Поселение кизил-кобинской культуры „Трактирный мост”

Осадчий Р.М. Історіографія вивчення посуду черняхівської культури

Филипчук М. Природно-топографічні умови розташування Пліснеська

Довгань П. Буський археологічний комплекс: стан та перспективи дослідження

РОЗДІЛ IV ПАМ’ЯТКИ ІСТОРІЇ ТА МОНУМЕНТАЛЬНОГО МИСТЕЦТВА

Денисенко Г.Г. З історії дослідження пам’яток воєнної історії: діяльність громадських організацій на поч. ХХ ст.

Ленченко В.О. Нехворощанський монастир Запорозької Січі

Литвинчук Ж.Г. Роль А.Н. Муравьева в судьбе Андреевской церкви

Мірошниченко М.О. Зображення церковних таїнств (на прикладі Андріївської церкви в Києві)

Янченко Л.В. Наявність проповідницької кафедри у православному храмі

Янчецька О.В. До питання іконографії декору бані християнського храму (на прикладі Андріївської церкви)

РОЗДІЛ V НАУКОВА І ТЕХНІЧНА СПАДЩИНА

Ієвлева В.П. До питання охорони науково-технічної спадщини Києва

Кобзар В.В. Корифей водопровідної справи та архітектор (до 150 річчя від дня народження Василя Івановича Зуєва)

Кобзар В.В. Локальні і відомчі системи водопостачання та водовідведення в м. Києві наприкінці ХІХ ст. – на поч. ХХ ст.

РОЗДІЛ VІ ПАМ’ЯТКООХОРОННА СПРАВА

Бобровський Т.А. Проект зон охорони пам’ятки археології „Городище Тіра-Білгород” у м. Білгород-Дністровському Одеської області

Вечерський В.В. Генеральний план розвитку Національного архітектурно-історичного заповідника “Чернігів стародавній”

Ієвлева В.П. Методичні рекомендації щодо музеєфікації нерухомих пам’яток науки і техніки

Кожушко О.А. Щодо визначення зон охорони пам’ятки історії «Меморіальний комплекс „Савур-могила”»

Михальчишин І.Р. Методичні рекомендації по складанню паспортів на пам’ятки археології

Музиченко О. Національний музей медицини України: становлення, розвиток і функціонування на сучасному етапі

Попельницький О.О., Стоянов Ф.Ф. Інвентаризація пам’яток історії м. Одеси

Прибєга Л.В. Сутність та зміст поняття „охорона” в архітектурному пам’яткознавстві

Гуцал. А.Ф. До питання створення археологічного музейного комплексу у Позбруччі

Збруцький О.М. Оборонна система палацового комплексу князів Сангушків у м. Ізяслав Хмельницької обл. Північно-західний бастіон



Назад

 

© НДІ пам'яткоохоронних досліджень Міністерства культури України "Спадщина" 2007-2015