| Головна сторінка | Додати в обране | Написати листа | Карта сайту | www.spadshina.org.ua
Науково-дослідний інститут пам'яткоохоронних досліджень
Офіційний інформаційний ресурс
Сьогодні: Середа, 29 березня 2017

 

 

Головна сторінка » Видання Інституту » Праці НДІ пам'яткоохоронних досліджень »

Тульчин - Палац Потоцького
Тульчин - Палац Потоцького
Кам’яна могила
Кам’яна могила
Невицький замок
Невицький замок

 
 Праці НДІ пам'яткоохоронних досліджень

Праці Науково-дослідного інституту пам'яткоохоронних досліджень. Випуск З

- К.: Фенікс, 2007- 488 с.

ISBN 978-966-651-543-1

© Науково-дослідний інститут пам'яткоохоронних досліджень, автори, 2007

© Видавництво „Фенікс", оригінал-макет, 2007

Третій випуск праць Науково-дослідного інституту пам'яткоохоронних досліджень продовжує публікації матеріалів, які стосуються актуальних проблем охорони культурної спадщини.

Нині гостро постала проблема представлення національного культурного надбання в контексті світової культури. Одним зі шляхів її розв'язання є занесення найвизначніших пам'яток вітчизняної культури до Списку всесвітньої культурної та природної спадщини ЮНЕСКО. Останнім часом міжнародне пам'ятко охоронне законодавство поповнилося низкою документів методичного характеру, які окреслюють вимоги щодо підготовки номінацій на занесення до Списку. Деякі з цих документів у перекладі фахівців інституту вміщено у збірнику.

Автори збірника не обійшли увагою і питання, пов'язані з дослідженнями та охороною об'єктів, що вже включені до Списку всесвітньої культурної та природної спадщини. Це собор Святої Софії з ансамблем монастирських будівель Києво-Печерської лаври у м. Києві та, на жаль, маловідомий широкому загалові надзвичайно цікавий транскордонний об'єкт всесвітньої спадщини – Геодезична дуга Струве.

Розробки інституту методологічного характеру націлені насамперед на заповнення прогалин у пам'яткоохоронному законодавстві, де відчувається брак документів методичного та нормативно-правового характеру. В цьому аспекті особливу увагу хочеться звернути на уніфікацію найменувань пам'яток історії та монументального мистецтва відповідно до чинного пам'яткоохоронного законодавства, нову форму статистичної звітності.

Питання стандартизації сфери пам'яткоохоронної діяльності, її впорядкування вважається нам особливо актуальним. У цьому контексті колективом інституту було підготовлено низку методичних рекомендацій щодо: визначення предмета охорони об'єктів монументального мистецтва; розроблення історичних (історико-архітектурних) довідок; визначення засад застосування критеріїв грошової оцінки нерухомих пам'яток (пам'ятки архітектури та містобудування, історичні, ландшафтні, монументального і садово-паркового мистецтва).

У збірникові представлені як дослідження теоретичного характеру щодо об'єктів архітектурної та містобудівної спадщини, так і окремих пам'яток архітектури від часів середньовіччя до доби модерну. Науковий пошук торкається діяльності фундаторів будівництва пам'яток, зодчих, зокрема гетьмана К. Розумовського, київського архітектора І. Бєляєва, а також реставрації певних об'єктів. Цікавими є статті, присвячені проблемам картографії розпланувального розвитку окремих територій, в тому числі соціалістичної доби.

Науково-дослідний інститут пам'яткоохоронних досліджень здійснює чимало практичних робіт, пов'язаних з історичними містами України: Білгородом-Дністровським, Одесою, Черніговом, історико-культурними заповідниками України. Велику увагу фахівці інституту приділяють археологічним дослідженням підземних споруд Криму, Ближніх печер Києво-Печерської лаври. їхні результати теж публікуються в матеріалах збірника.

Окремо зупинимося на практичному набутті зарубіжного досвіду науковими співробітниками інституту під час вивчення пам'яток Білорусі та Польщі. Зокрема, це висвітлено в матеріалах про археологічні та етнографічні заповідники Великопольського й Нижньоселезького воєводств у Польщі.

До участі в публікації у матеріалах збірника залучено широке коло фахівців: відомих теоретиків і дослідників пам'яткоохоронної справи, наукових співробітників профільних організацій України, фахівців інституту.

Видання розраховане на фахівців у галузі охорони культурної спадщини, науковців, викладачів, аспірантів, студентів вищих навчальних закладів та всіх, кого цікавлять культурні надбання України та питання їх охорони.

З М І С Т

 

РОЗДІЛ І МІЖНАРОДНЕ ПАМ’ЯТКООХОРОННЕ ЗАКОНОДАВСТВО

І.О. Касяненко. Методичні рекомендації щодо підготовки пропозиції на занесення пам’яток до Списку всесвітньої спадщини

Сандомерська декларація

Віденський меморандум

Декларація про зберігання історичних міських ландшафтів

РОЗДІЛ ІІ АРХІТЕКТУРНА ТА МІСТОБУДІВНА СПАДЩИНА

О.М. Сердюк. Деякі особливості планування розвитку території Києва ХІХ – початку ХХ ст.

О.Г. Мокроусова, Т.В. Скібіцька. Рідкісна пам’ятка „північного модерну” в Києві по вул. Червоноармійській, 14 (у контексті історії формування забудови садиби 1858—1912 рр.)

В.П. Мельник. Збереження культурної спадщини. Переяславський Вознесенський собор

В.В. Корнієнко. Пам’ятки епіграфіки південно-східного фасаду північної сходової вежі Софії Київської в контексті її побудови

Л.В. Прибєга. До питання визначення та класифікації об’єктів архітектурно-містобудівної спадщини

Л. Набок. Історія містобудівництва Переяслава: ХVІІ—ХХ ст.

Т.В. Кербуд. Історія реставрації будинку Генерального судді В. Кочубея в м. Батурині

О.В. Харлан. Природно-кліматичні фактори і територіально-історичні передумови виникнення архітектурно-планувальних традицій на території

колишніх Вольностей Запорозьких

Л.В. Томілович. Парк „Олександрія”: особливості розпланування і стилістики

Т.В. Скібіцька. Архітектор Іван Іванович Бєляєв (1872—1913). Біографічний нарис

В.В. Вечерський. Гетьман К. Розумовський і пам’ятки пов’язані з його діяльністю

О.О. Зливкова, І.В. Шулешко. „Соцмісто”. До історії забудови Київського Лівобережжя

В.О. Ленченко. Луганщина та Південна Україна у картографії ХVІІ—ХІХ ст.

РОЗДІЛ ІІІ АРХЕОЛОГІЧНА ТА ІСТОРИЧНА СПАДЩИНА

О.О. Попельницький, Р.М. Осадчий. Археологічні та етнографічні заповідники Великопольського і Нижньоселезького воєводства Польщі

Д.Я. Вортман. Читаючи топонімічний довідник

Т.А. Бобровський, С.А. Балакін. Археологічні дослідження на території Ближніх печер Києво-Печерської лаври у 2006 р.

М.Ю. Ващенко. До інтерпретації однієї давньоруської споруди на території „Міста Володимира” у Києві

РОЗДІЛ ІV НАУКОВА І ТЕХНІЧНА СПАДЩИНА

В.Й. Штрайхер, В.П. Ієвлева. Пам’ятка всесвітнього значення – Дуга Струве в межах України

В.П. Ієвлева. Міжнародний досвід створення музеїв із застосуванням об’єктів науки і техніки

РОЗДІЛ V ПАМ’ЯТКООХОРОННА СПРАВА

П.М. Калугін. Методичні рекомендації щодо уніфікації найменувань пам’яток історії та монументального мистецтва відповідно до чинного пам’яткоохоронного законодавства

Л.Є. Савостіна. Про затвердження нової форми статистичної звітності (адміністративні дані) „Звіт про нерухомі пам’ятки та об’єкти культурної спадщини”

Є.Ф. Зубкова. База даних нерухомих пам’яток культурної спадщини в Україні

О.О. Попельницький. Методичні рекомендації щодо визначення предмета охорони об’єктів монументального мистецтва

Т.В. Скібіцька, І.В. Шулешко. Методичні рекомендації щодо розроблення історичних (історико-архітектурних) довідок

О.М. Сердюк, І.В. Шулешко. Методичні рекомендації щодо визначення засад застосування критеріїв грошової оцінки нерухомих пам’яток



Назад

 

© НДІ пам'яткоохоронних досліджень Міністерства культури України "Спадщина" 2007-2015