| Головна сторінка | Додати в обране | Написати листа | Карта сайту | www.spadshina.org.ua
Науково-дослідний інститут пам'яткоохоронних досліджень
Офіційний інформаційний ресурс
Сьогодні: Недiля, 19 лютого 2017

 

 

Головна сторінка » Про Інститут »

Невицький замок
Невицький замок
Церква  Собору  Пресвятої  Богородиці
Церква Собору Пресвятої Богородиці
Бахчисарайський ханський палац
Бахчисарайський ханський палац

 
 Про Інститут

Науково-дослідний інститут пам’яткоохоронних досліджень створений згідно із наказом Міністерства культури України від 24.05.1995 р. № 277. Інститут є державною науковою установою і створений з метою проведення наукової, науково-організаційної та науково-технічної діяльності, створення умов для проведення ефективних науково-дослідних робіт і використання їх результатів у сфері охорони культурної спадщини.

Основні напрями наукової діяльності Інституту:

- здійснення науково-дослідної, науково-технічної та науково-організаційної діяльності з метою забезпечення практичного вирішення проблем охорони об’єктів культурної спадщини, у тому числі пам’яток;

- здійснення прикладних наукових досліджень у сфері охорони культурної спадщини;

- розроблення науково-проектної документації з визначення зон охорони пам’яток культурної спадщини, історичних ареалів та історико-архітектурних опорних планів історичних населених місць, реставрації та консервації пам'яток культурної спадщини;

- розроблення проектів нормативних актів та методичних матеріалів з питань охорони культурної спадщини;

- здійснення наукової та науково-технічної експертизи;

- здійснення наукових та науково-практичних контактів з фахівцями та організаціями аналогічних структур за кордоном;

- популяризація результатів наукових досліджень;

- виконання інших наукових та науково-дослідних робіт.

 

У складі Інституту діє 8 відділів, з них 3 - регіональні:

1. Історичних ареалів населених місць і заповідників.

2. Науково-методичного та програмного забезпечення формування державного реєстру.

3. Охорони археологічної спадщини.

4. Нормативно-правової роботи.

5. Загальних проблем.

6. Досліджень об’єктів культурної спадщини західного регіону з центром у м. Львові.

7. Пам’яткоохоронних досліджень південного регіону з центром у м. Дніпропетровську.

8. Досліджень об’єктів культурної спадщини АР Крим.

 

Інститутом здійснено розробку:

проектів генеральних планів заповідників:

1. Національного заповідника «Хортиця» (програма науково-проектних, реставраційних і реабілітаційних робіт по консервації пам’яток археології, музеєфікації та відновленню пам’ятних місць, пов’язаних з історією запорозького козацтва о. Хортиця);

2. Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» у м. Чернігові;

3. Національного історико-археологічного заповідника «Кам’яна Могила» (коригування);

4. Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили»;

5. Національного заповідника «Херсонес Таврійський» (коригування);

6. Державного історико-культурного заповідника «Тустань» (коригування проекту меж заповідника).

проектів планів організації територій:

1. Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав»;

2. Державного історико-культурного заповідника «Посулля»;

3. Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця»;

4. Національного заповідника «Херсонес Таврійський»;

5. Шевченківського національного заповідника у м. Каневі.

концепцій планів організації територій:

1. Державного історико-культурного заповідника у м. Бахчисарай;

2. Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника;

3. Національного заповідника «Софія Київська».

У складі робіт по розробленню генеральних планів історичних населених місць України Інститутом розроблені та затверджені наказами Міністерства культури України історико-архітектурні опорні плани з визначенням меж і режимів використання зон охорони пам'яток та історичних ареалів історичних населених міст, занесених до Списку історичних населених місць України: м. Чернівців, м. Одеси, м. Василькова, м. Ізмаїла, м. Горлівки, м. Вінниці, м. Керчі, м. Києва, м. Запоріжжя, м. Сум, м. Симеїза, м. Корця, м. Миргорода, м. Євпаторії, м. Херсона, м. Нікополя, м. Сатанова, м. Токмака.

Науково-проектною документацією, розробленою співробітниками Інституту, були визначені межі територій та буферних зон цілого ряду об’єктів України, внесених до Списку всесвітньої спадщини: «Київ: Собор Святої Софії та прилеглі монастирські будівлі, Києво-Печерська Лавра», «Резиденція митрополитів Буковини та Далмації у м. Чернівці», «Дерев’яні храми Карпатського регіону України та Польщі», «Стародавнє місто Херсонес Таврійський та його хора».

Співробітники Інституту, як наукові консультанти, приймають участь у робочих групах з розробки номінаційних досьє та планів управління пам’яток, що перебувають у Попередньому списку об’єктів, запропонованих Україною для внесення до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, залучаються у якості експертів до міжнародних зустрічей з питань збереження об’єктів всесвітньої спадщини, ініціюють підготовку пропозицій для поповнення Попереднього списку ЮНЕСКО тощо.

За спільною пропозицією Інституту та КРУ «Бахчисарайський історико-культурний заповідник», відповідно розробленим співробітниками Інституту науковим обґрунтуванням, до Попереднього списку ЮНЕСКО у 2012 р. було внесено унікальний об’єкт «Культурний ландшафт «печерних міст» Кримської Готії».

Cпівробітниками Інституту розроблено повний обсяг номінаційної документації - досьє та план управління на об’єкти: «Стародавнє місто Херсонес Таврійський та його хора», «Історичне середовище столиці кримських ханів у м. Бахчисараї» та «Археологічна пам’ятка Кам’яна Могила». Також, впродовж 2010-2013 рр. здійснювався науковий супровід та підготовка матеріалів до номінаційного досьє «Дерев’яні церкви Карпатського регіону України і Польщі».

За результатами проведеної роботи об’єкти - «Стародавнє місто Херсонес Таврійський та його хора» та «Дерев’яні церкви Карпатського регіону України і Польщі» на 37-й сесії ЮНЕСКО у Камбоджі у червні 2013 р. були внесені до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. При цьому на зазначеній сесії експертами кількох країн (Франції, Сербії, Малі та Об’єднаних Арабських Еміратів) було відзначено високий рівень підготовленої номінаційної документації.

Спільно з Національним інститутом спадщини Міністерства культури і національної спадщини Польщі і Державним історико-архітектурним заповідником в м. Жовква Інститутом організовано Міжнародний навчально-методичний центр охорони культурної спадщини, під егідою якого проводяться навчальні семінари для фахівців сфери охорони культурної спадщини.

Також, Інститут забезпечує, разом з науково-дослідними організаціями України та за участю фахівців інших країн, перепідготовку і підвищення кваліфікації фахівців з питань охорони культурної спадщини.

Міжнародні контакти Інституту пов’язані з Білоруським інститутом проблем культури, Національним інститутом спадщини Міністерства культури і національної спадщини Польщі, Департаментом культурної спадщини Литовської республіки, Московським Інститутом культури, Міждержавним фондом гуманітарної співпраці держав-учасників СНД.

V . Інститутом підготовлено до друку та видано:

І. Монографії:

1. Бобровський Т.А. «Підземні споруди Києва».

2. Вечерський В.В. «Пам’ятки архітектури й містобудування лівобережної України».

3. Вечерський В.В. «Фортеці і замки України».

4. Іевлева В.П. «Пам’ятки індустріального розвитку м. Києва кінця ХІХ – першої третини ХХ ст.».

5. Клочко В.І. «Озброєння та військова справа давнього населення України: 5000 – 900 рр. до Р.Х.».

6. Сердюк О.М. «Київське житло другої половини ХІХ – початку ХХ століття».

7. Томілович Л.В. Історичні садиби Вінницької області.

8. Томілович Л.В. Історичні садиби Житомирської області.

ІІ. Колективні монографії:

1. Історико-містобудівні дослідження Одеси.

2. Історико-містобудівні дослідження Чернівців.

3. Історико-містобудівні дослідження: Васильків, Ізмаїл, Вінниця, Горлівка.

4. Історико-містобудівні дослідження Керчі.

5. Історико-містобудівні дослідження Києва.

6. Історико-культурні заповідники. Генеральні плани розвитку заповідників: Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів Стародавній», Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські Могили», Національного історико-археологічного заповідника «Кам’яна могила», Державного історико-культурного заповідника «Тустань».

7. Історико-культурні заповідники. Плани організації територій: Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника, Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав», Державного історико-культурного заповідника «Посулля». Видання присвячено розробці планів організації територій заповідників.

8. Історико-містобудівні дослідження: Суми, Миргород, Корець.

ІІІ. довідники:

1. Пам’ятки історії та монументального мистецтва Луганської області.

2. Пам’ятки і пам’ятні місця, пов’язані з ім’ям великого письменника М.В.Гоголя в України.

3. Міжнародні засади охорони нерухомої культурної спадщини.

4. Археологічна спадщина Хмельницької області.

5. Збірник нормативних і методичних документів з охорони культурної спадщини.

6. Об’єкти культурної спадщини Запорізької області.

7. Класифікатори нерухомих об’єктів культурної спадщини України.

8. Збірник наукових праць НДІ пам’яткоохоронних досліджень (2005 р., 2006 р., 2007 р., 2008 р., 2010 р., 2011 р, 2012 р., 2013 р.)

Наявність ліцензованого програмного забезпечення

1. Ліга Закон (Бухгалтер-економ; Юрист ПРОФ), Ліга Закон Еліт 8.1.5.

2. 1С: підприємство 7.7. (бухгалтерський облік для бюджетних установ України).

3. Впровадження по ГИС.

4. База: Закон. Податки.

5. База даних картогр. інформ.

6. Adobe Photoshop Cs5.

7. AutoCAD Map 3D 2011.

Співробітники Інституту пройшли навчання програм Photoshop Cs5 та AutoCAD «Основи двовимірного проектування в AutoCAD».



Назад

 

© НДІ пам'яткоохоронних досліджень Міністерства культури України "Спадщина" 2007-2015