| Головна сторінка | Додати в обране | Написати листа | Карта сайту | www.spadshina.org.ua
Науково-дослідний інститут пам'яткоохоронних досліджень
Офіційний інформаційний ресурс
Сьогодні: Середа, 29 березня 2017

 

 

Головна сторінка » Заповідники »

Жовківський замок
Жовківський замок
Херсонес Таврійський
Херсонес Таврійський
Збаразький замок
Збаразький замок

 
 Заповідники

Національний історико-етнографічний заповідник "Переяслав"

Заповідник створено відповідно до постанови Ради Міністрів УРСР № 123 від 13 березня 1979 р. Постановою Кабінету Міністрів України № 376 від 15 березня 1999 р. державний історико-культурний заповідник "Переяслав" перейменовано на історико-етнографічний. Статус національного заповіднику надано Указом Президента України від 1 червня 1999 р. № 598/99.

   Національний історико-етнографічного заповідник "Переяслав" віднесено до сфери управління Міністерства культури і туризму України. Управління здійснює Державна служба з питань національної культурної спадщини.

З початку ХІХ ст. на території, нині визнаній заповідною, проводяться археологічні дослідження. Починаючи з 1945 року, в Переяслові працювали дослідники: Б.О.Рибаков, М.К.Каргер, М.Ю.Брайчевський, П.О.Раппопорт, А.М.Кирнічніков, Р.О.Юра, М.І.Сікорський та ін.

Найбільш цікавими з наукової точки зору і з погляду музеєфікації пам'ятками археології є: поселення трипільської культури в м. Переяславі-Хмельницькому, на х. Комуна та в с. Веселе; унікальний комплекс різночасових пам'яток трипільської культури, епохи бронзи, скіфського часу, зарубинецької (вперше на території Переяслав-Хмельницького району були розкопані археологічні пам'ятки, що дали назву археологічній культурі - "зарубинецька") і черняхівської культур; археологічні пам'ятки давньоруського часу в селах Ташань, Віненці, Пристроми, Циблі; могильники та поселення черняхівської культури в м. Переяславі-Хмельницькому, в с. Соснова та близько 400 курганів і 200 археологічних пам'яток різних епох і культур.

Заповіднику підпорядковано 163 пам'ятки. Серед пам'яток архітектури вирізняються унікальні, що мають національну цінність: Вознесенський собор 1696-1700 рр., збудований коштом гетьмана Івана Мазепи, дзвіниця Вознесенського монастиря 1776 р., Переяславський колегіум 1753 р., Михайлівська церква 1666 р., збудована на залишках Михайлівського собору XI ст., будинок і садиба переяславського лікаря А.Козачковського, 1820 р., де в 1845 та в 1859 роках жив і творив великий український поет Т.Г.Шевченко.

Заповідник також опікується пам'ятками міста XIX - поч. XX століть, розташованими на його території.

Під охороною Заповідника знаходиться територія історико-археологічного комплексу давньоруського Переяслава, з його дитинцем, окольним градом та пам'ятками. В заповідній зоні дитинця та окольного граду розкопані і досліджені археологами пам'ятки : Єпископські ворота XI ст., Єпископський палац XI ст., Спаська церква XI ст., церква св. Федора XI ст., Успенська церква XII ст.

У складі заповідника 24 тематичних музеїв різних профілів: історичний, археологічні, літературні, етнографічні, технічні.

Основний музейний фонд заповідника складає 170848 одиниць зберігання. Серед них: унікальна археологічна колекція, колекція козацького періоду XVI - XVII ст. (1800 од.), колекції стародруків XVI - XVIII ст. (10 тис. од), ікон XVIII - XX ст. (1400 од.), етнографічні колекції.

Заповідником видана низка наукових збірок, зокрема: Сікорський М.І., Шимченко Д.К. "Переялавські музеї просто неба", "Переялавська земля та її місце в розвитку української нації, державності й культури", Набок Л.М., Бузян Г.М., Єрківці. Історія села Переялавського краю", Товкайло М.Т. "Неоліт Степового Побужжя". 

Офіційний сайт заповідника: http://niez-pereyaslav.com.ua/

 



Назад

 

© НДІ пам'яткоохоронних досліджень Міністерства культури України "Спадщина" 2007-2015