| Головна сторінка | Додати в обране | Написати листа | Карта сайту | www.spadshina.org.ua
Науково-дослідний інститут пам'яткоохоронних досліджень
Офіційний інформаційний ресурс
Сьогодні: Понедiлок, 27 березня 2017

 

 

Головна сторінка » Співробітники Інституту »

Бахчисарайський ханський палац
Бахчисарайський ханський палац
Церква  св.  Михайла  в  Ужку
Церква св. Михайла в Ужку
Кам’янець-Подільська фортеця
Кам’янець-Подільська фортеця

 
 Співробітники Інституту

Пламеницька Ольга Анатоліївна, директор

Архітектор, кандидат архітектури, доцент. Член Національної спілки архітекторів України (1988). Дійсний член  Міжнародної ради з питань пам’яток і визначних місць (ICOMOS) з 2000 р. Заступник голови Науково-методичної ради Міністерства культури України. Член науково-методичної та науково-реставраційної рад Національного заповідника «Софія Київська». Член Спеціалізованої вченої ради К 26.103.01 із захисту кандидатських дисертацій зі спеціальності – 18.00.01 «Теорія архітектури, реставрація пам'яток архітектури» при Національній академії образотворчого мистецтва і архітектури.

Лауреат Міжнародної премії ім. професора Яна Захватовича в галузі дослідження і ревалоризації пам’яток  Польського національного комітету ICOMOS (2001). Лауреат премії  в галузі охорони пам’яток архітектури та містобудування ім. І.В.Моргилевського (1998).

Закінчила з відзнакою Київський державний художній інститут (1980), аспірантуру Київського науково-дослідного і проектного інституту містобудування (1984). Працювала у Державному науково-дослідному інституті теорії та історії архітектури і містобудування (1984–2006; з 1990 р. – начальником відділу проблем реставрації та адаптації пам’яток архітектури); у Державному науково-технологічному центрі консервації та реставрації пам’яток (ДНТЦ «Конрест», 1997–1998) – головним архітектором; у Міністерстві регіонального розвитку і будівництва України – начальником відділу планування та організації реставраційних робіт та  начальником відділу наукового та нормативного забезпечення збереження архітектурної спадщини (2006–2007); у Національній академії образотворчого мистецтва і архітектури – старшим науковим співробітником проблемної науково-дослідної лабораторії та доцентом кафедри теорії, історії архітектури та синтезу мистецтв (2007–2015). Професор Київського Національного університету будівництва і архітектури, доцент Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури. Викладає всесвітню історію архітектури, історію та теорію реставрації пам’яток архітектури, є науковим керівником дисертаційних досліджень та дипломних проектів з архітектури та мистецтвознавства.

Очолює Науково-дослідний інститут пам’яткоохоронних досліджень з 27 квітня 2015 року.

Фахівець з історії архітектури, містобудування і фортифікації доби Середньовіччя та ранньомодерного часу. Досліджує середньовічну фортифікацію, цивільну та сакральну архітектуру і містобудування Західної України та Європи.

Науковий керівник понад 60 наукових, науково-методичних, науково-проектних та нормативно-правових розробок в галузі регенерації, реставрації та охорони культурної спадщини. Співавтор Державних будівельних норм по реставрації пам’яток архітектури (2005), законопроекту «Про збереження архітектурно-містобудівної спадщини» (2006).

Брала участь у виявленні та дослідженні пам’яток архітектури й містобудування Києва, Хмельницької, Тернопільської, Волинської, Вінницької, Житомирської, Сумської областей, АР Крим. Працювала над «Зводом пам’яток історії та культури України». Розробляла проекти зон охорони пам’яток архітектури, історико-архітектурні опорні плани Києва, міст і селищ України. 

Була членом групи експертів Ради Європи в справах охорони культурної спадщини Східної Європи (1994–1995), членом бюро УНК ICOMOS (2004–2012).

Стажувалася в Академії Наук Республіки Польща (1996), Міжнародному центрі культури в Кракові (1997).

Автор близько 200 наукових публікацій та наукових монографій: «Castrum Camenecensis. Фортеця Кам’янець (пізньоантичний – ранньомодерний час)» (2012), «Сакральна архітектура Кам’янця на Поділлі» (2005), «Кам’янець-Подільський» (2004), «Християнські святині Кам’янця на Поділлі» (2001), «Кам’янець-Подільський – місто на периферії Римської імперії» (1999), «Средневековое жилище Восточной Европы» (1990), путівників: «Kamieniec Podolski» (2006), ), «Кам’янець-Подільський» (2003, 2007), «Кам’янець-Подільський державний історико-архітектурний заповідник» (1990). Публікувалася в Італії,  Греції, Польщі, Росії, Молдові.

Автор концепції регенерації Національного історико-архітектурного заповідника «Кам’янець» (1994), Перспективної програми консервації та реставрації комплексу Старого та Нового замків у Кам’янці-Подільському (1999), близько 20 проектів регенерації містобудівних комплексів та реставрації пам’яток архітектури Кам’янця-Подільського, Хмельницької області, м.Луцька (2000–2010), історико-архітектурних опорних планів і проектів зон охорони пам’яток культурної спадщини Кам’янця-Подільського (1987, 2006, 2010), Києва (2001, 2015). Автор проектів реставрації низки пам’яток архітектури Кам’янця-Подільського,  зокрема Старого і Нового замків, Замкового мосту, Польської брами; співавтор Є.М.Пламеницька (1927–1994). Науковий керівник реставрації Кам’янець-Подільського замку (з 2003 р.; у 2007–2011 рр. як головний архітектор спеціалізованого Науково-проектного та інформаційно-консультативного центру «Донжон»). Автор проекту реставрації  унікальної церкви-донжону в с.Сутківці Хмельницької області (співавтор Є.М.Пламеницька).

Відповідальний редактор «Вісника Українського національного комітету ICOMOS» (2007 – 2008). Президент добродійного Фонду «Замковий міст» (з 1999).

Нагороджена Почесною грамотою Міністерства культури України, подякою Київського міського Голови, відзнакою Кам’янець-Подільської міської ради «Честь і шана» за вагомий внесок в охорону, збереження та відтворення архітектурної, історико-культурної спадщини Старого міста.

 



Назад

 

© НДІ пам'яткоохоронних досліджень Міністерства культури України "Спадщина" 2007-2015