| Головна сторінка | Додати в обране | Написати листа | Карта сайту | www.spadshina.org.ua
Науково-дослідний інститут пам'яткоохоронних досліджень
Офіційний інформаційний ресурс
Сьогодні: Недiля, 19 лютого 2017

 

 

Головна сторінка » Співробітники Інституту »

Церква  Собору  Пресвятої  Богородиці
Церква Собору Пресвятої Богородиці
Теребовлянський замок
Теребовлянський замок
Дендропарк парк “Софіївка”
Дендропарк парк “Софіївка”

 
 Співробітники Інституту

Пламеницька Ольга Анатоліївна, директор

Архітектор, кандидат архітектури, доцент. Член Національної спілки архітекторів України (1988). Дійсний член  Міжнародної ради з питань пам’яток і визначних місць (ICOMOS) з 2000 р. Заступник голови Науково-методичної ради Міністерства культури України. Член науково-методичної та науково-реставраційної рад Національного заповідника «Софія Київська». Член Спеціалізованої вченої ради К 26.103.01 із захисту кандидатських дисертацій зі спеціальності – 18.00.01 «Теорія архітектури, реставрація пам'яток архітектури» при Національній академії образотворчого мистецтва і архітектури.

Лауреат Міжнародної премії ім. професора Яна Захватовича в галузі дослідження і ревалоризації пам’яток  Польського національного комітету ICOMOS (2001). Лауреат премії  в галузі охорони пам’яток архітектури та містобудування ім. І.В.Моргилевського (1998).

Закінчила з відзнакою Київський державний художній інститут (1980), аспірантуру Київського науково-дослідного і проектного інституту містобудування (1984). Працювала у Державному науково-дослідному інституті теорії та історії архітектури і містобудування (1984–2006; з 1990 р. – начальником відділу проблем реставрації та адаптації пам’яток архітектури); у Державному науково-технологічному центрі консервації та реставрації пам’яток (ДНТЦ «Конрест», 1997–1998) – головним архітектором; у Міністерстві регіонального розвитку і будівництва України – начальником відділу планування та організації реставраційних робіт та  начальником відділу наукового та нормативного забезпечення збереження архітектурної спадщини (2006–2007); у Національній академії образотворчого мистецтва і архітектури – старшим науковим співробітником проблемної науково-дослідної лабораторії та доцентом кафедри теорії, історії архітектури та синтезу мистецтв (2007–2015). Професор Київського Національного університету будівництва і архітектури, доцент Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури. Викладає всесвітню історію архітектури, історію та теорію реставрації пам’яток архітектури, є науковим керівником дисертаційних досліджень та дипломних проектів з архітектури та мистецтвознавства.

Очолює Науково-дослідний інститут пам’яткоохоронних досліджень з 27 квітня 2015 року.

Фахівець з історії архітектури, містобудування і фортифікації доби Середньовіччя та ранньомодерного часу. Досліджує середньовічну фортифікацію, цивільну та сакральну архітектуру і містобудування Західної України та Європи.

Науковий керівник понад 60 наукових, науково-методичних, науково-проектних та нормативно-правових розробок в галузі регенерації, реставрації та охорони культурної спадщини. Співавтор Державних будівельних норм по реставрації пам’яток архітектури (2005), законопроекту «Про збереження архітектурно-містобудівної спадщини» (2006).

Брала участь у виявленні та дослідженні пам’яток архітектури й містобудування Києва, Хмельницької, Тернопільської, Волинської, Вінницької, Житомирської, Сумської областей, АР Крим. Працювала над «Зводом пам’яток історії та культури України». Розробляла проекти зон охорони пам’яток архітектури, історико-архітектурні опорні плани Києва, міст і селищ України. 

Була членом групи експертів Ради Європи в справах охорони культурної спадщини Східної Європи (1994–1995), членом бюро УНК ICOMOS (2004–2012).

Стажувалася в Академії Наук Республіки Польща (1996), Міжнародному центрі культури в Кракові (1997).

Автор близько 200 наукових публікацій та наукових монографій: «Castrum Camenecensis. Фортеця Кам’янець (пізньоантичний – ранньомодерний час)» (2012), «Сакральна архітектура Кам’янця на Поділлі» (2005), «Кам’янець-Подільський» (2004), «Християнські святині Кам’янця на Поділлі» (2001), «Кам’янець-Подільський – місто на периферії Римської імперії» (1999), «Средневековое жилище Восточной Европы» (1990), путівників: «Kamieniec Podolski» (2006), ), «Кам’янець-Подільський» (2003, 2007), «Кам’янець-Подільський державний історико-архітектурний заповідник» (1990). Публікувалася в Італії,  Греції, Польщі, Росії, Молдові.

Автор концепції регенерації Національного історико-архітектурного заповідника «Кам’янець» (1994), Перспективної програми консервації та реставрації комплексу Старого та Нового замків у Кам’янці-Подільському (1999), близько 20 проектів регенерації містобудівних комплексів та реставрації пам’яток архітектури Кам’янця-Подільського, Хмельницької області, м.Луцька (2000–2010), історико-архітектурних опорних планів і проектів зон охорони пам’яток культурної спадщини Кам’янця-Подільського (1987, 2006, 2010), Києва (2001, 2015). Автор проектів реставрації низки пам’яток архітектури Кам’янця-Подільського,  зокрема Старого і Нового замків, Замкового мосту, Польської брами; співавтор Є.М.Пламеницька (1927–1994). Науковий керівник реставрації Кам’янець-Подільського замку (з 2003 р.; у 2007–2011 рр. як головний архітектор спеціалізованого Науково-проектного та інформаційно-консультативного центру «Донжон»). Автор проекту реставрації  унікальної церкви-донжону в с.Сутківці Хмельницької області (співавтор Є.М.Пламеницька).

Відповідальний редактор «Вісника Українського національного комітету ICOMOS» (2007 – 2008). Президент добродійного Фонду «Замковий міст» (з 1999).

Нагороджена Почесною грамотою Міністерства культури України, подякою Київського міського Голови, відзнакою Кам’янець-Подільської міської ради «Честь і шана» за вагомий внесок в охорону, збереження та відтворення архітектурної, історико-культурної спадщини Старого міста.

 



Назад

 

© НДІ пам'яткоохоронних досліджень Міністерства культури України "Спадщина" 2007-2015