| Головна сторінка | Додати в обране | Написати листа | Карта сайту | www.spadshina.org.ua
Науково-дослідний інститут пам'яткоохоронних досліджень
Офіційний інформаційний ресурс
Сьогодні: Понедiлок, 27 березня 2017

 

 

Головна сторінка » Дослідження культурної спадщини »

Церква  Собору  Пресвятої  Богородиці
Церква Собору Пресвятої Богородиці
Острозький замок
Острозький замок
Історичний центр Львова
Історичний центр Львова

 
 Дослідження культурної спадщини

Т. Бобровський, К. Чуєва Печерна церква на Загайтанській скелі в м. Інкерман

Загальний вигляд гроту на Загайтанській скелі з входом до печерної церквиПлан-схема печерної церкви з прилягаючими спорудамиУ минулому році співробітниками інституту розпочато спелео-археологічні дослідження печерної церкви з фресками візантійського часу, відкритої в 2004 р. Бобровським Т.А. та Чуєвою К.Є. на Загайтанській скелі в м. Інкерман (Севастопільська міськрада).

Печерна церква має прямокутний наос та підковоподібну абсиду. Її загальні розміри 5 х 3 х 3 м. У підлозі та стінах церкви збереглися численні ніші та пази від конструкцій Інтер`єр печерної церквилітургійного характеру - престолу, жертовника та дерев'яного іконостасу. До церкви прилягають печерні приміщення крипти, костниці та невеличкої чернецької келії, зосереджені у Композиція „Благовіщення” на вівтарній арцімежах великого природного гроту. Ймовірно, даний церковний комплекс входив до складу великого печерного монастиря на Загайтанській скелі, що є пам'яткою археології національного значення. Вхід до печерної церкви.

За своєю архітектурою церква тяжіє до малоазійського типу зальних печерних храмів VII-XIII ст. Археологічні знахідки в заповненнях заглибин підлоги дозволяють віднести її спорудження до ХІІ ст. Втім, найвидатнішою особливістю цієї пам'ятки є залишки фрескового розпису XIII-XIV ст. на її стінах та стелі. Фрески печерної церкви збереглися на площі понад 15 кв. м.

Зображення св. Іоанна Богослова у ніші вівтарної частиниЗображення святого з композиції „Вознесіння Христове”Під час попереднього обстеження церкви вдалося встановити іконографічну систему її розписів, яка, крім традиційних сюжетів христологічного циклу у наосі ("Різдво Христове", "Хрещення Христове", "Воскресіння Лазаря", "Преображення", "Розп'яття", "Зішестя в ад" тощо), складається з композицій "Благовіщення" (на вівтарній арці), "Деісусу", "Вознесіння Христового" та "Святительського чину" (у вівтарі), а також - зображення "Пантократора" на стелі наоса.

Живопис церкви, - здебільшого, надзвичайно мистецький та емоційно-виразний, - безумовно є шедевром візантійського мистецтва на зламі комнинівської та палеологівської епох.

Зображення ангела з композиції „Різдво Христове”Зображення святого у царському одязі з композиція „Благовіщення”Інтер'єр печерної церкви. Втрати розпису на поверхні стін наоса, викликані впливом атмосферних чинників, відбулися ще в давнину. Антропогенний фактор руйнації фресок нині практично відсутній, оскільки об'єкт розташовано у важкодоступному місці (його відвідуванняЄдиним фактором, який дотепер впливає на стан фресок, є присутність невизначених грибкових колоній. Крім того, залишки розпису вкриті шаром патинизуючих висолів.

Зображення Христа _Емануіла з композиції „Дешсус” в консолі апсидиВхід до печерної церквиВсе це потребує невідкладних консерваційно-реставраційних заходів, над програмою яких нині працюють співробітники інституту із залученням провідних вітчизняних реставраторів живопису. Зображення святого з композиції "Вознесіння Христове".

 

Програма дослідницьких та рекреаційних робіт у печерній церкві з фресками на Загайтанській скелі в м. Інкерман передбачає такі перспективні заходи:

- подальше археологічне вивчення об'єкту та прилеглого ансамблю печерних споруд;

Схема фрескового розпису вівтарної частини- першочергові Схема фрескового розпису вівтарної аркиконсерваційно-реставраційні заходи щодо фрескового розпису;

- комплексну реставрацію об'єкта та його археологічного оточення з метою подальшої музеєфікації

зображення Христа-Емануіла з композиції "Деісус" в консолі апсиди;

- включення комплексу печерного монастиря до складу археологічного парку на території та в околицях м. Севастополь, що діятиме на базі Національного заповідника "Херсонес Таврійський";

- наукова та науково-популярна публікація результатів досліджень та заходів по збереженню і використанню цього комплексу як видатної пам'ятки археології, архітектури та монументального мистецтва.
 



Назад

 

© НДІ пам'яткоохоронних досліджень Міністерства культури України "Спадщина" 2007-2015