| Головна сторінка | Додати в обране | Написати листа | Карта сайту | www.spadshina.org.ua
Науково-дослідний інститут пам'яткоохоронних досліджень
Офіційний інформаційний ресурс
Сьогодні: Середа, 29 березня 2017

 

 

Головна сторінка » Дослідження культурної спадщини »

Бахчисарайський ханський палац
Бахчисарайський ханський палац
Cудацька фортеця
Cудацька фортеця
Острозький замок
Острозький замок

 
 Дослідження культурної спадщини

Античний склеп в Херсонесі

О. Рішняк, художник-реставратор ін-ту «Укрзахідпроектреставрація»

О. Садова-Мандюк, художник-реставратор ін-ту «Укрзахідпроектреставрація»

Ю. Стріленко, головний фахівець НДІ пам’яткоохоронних досліджень

У січні 2008 р. при проведенні будівельних робіт на східному березі Карантинної бухти у м. Севастополь був знайдений склеп, в якому збереглись залишки розписів античних часів. Першими його обстежили працівники археологічної експедиції Національного заповідника «Херсонес Таврійський» під керівництвом археологів Г. Туровського та А.Філіпенко.

На цій території в давнину знаходився некрополь давньогрецького полісу – міста Херсонес. Як свідчать археологічні обстеження поховання тут проводились і в пізніші часи. За археологічними знахідками пам’ятка датується ІІІ ст. н.е.

Питанням можливості збереження цієї пам’ятки зайнявся Національний заповідник «Херсонес Таврійський». Попереднє обстеження склепу виконала комісія у складі заступника генерального директора по охороні культурної спадщини Національного заповідника «Херсонес Таврійський» Савеля О.Я., заступника директора з науково-реставраційної роботи Сєдікової Л.В., заступника начальника експедиції з загальних питань Савеля Д.Ю., наукового співробітника відділу музеєфікації Філіппенко А.А., завідувача відділом наукової реставрації Шведової І.Л., головного фахівця НДІ пам’яткоохоронних досліджень технолога-реставратора Стріленко Ю.Н., художника-реставратора монументального живопису І категорії Мінько В.І.

Двокамерний склеп, в якому знайдено фрески, влаштований у товщі вапнякової породи. Розписи збереглися тільки у другій камері.

На час обстеження склеп знаходився в аварійному стані, оскільки був виявлений на ділянці, відведеній під нову забудову. Внаслідок роботи на денній поверхні важкої техніки, були деформовані природні пласти вапнякової породи. На стелі склепу з’явились тріщини, через які у дощову погоду просочувалась вода. У першій камері внаслідок відшарування пласту породи частково обвалилась стеля. Сильне насичення вологою, механічне та біологічне ураження призвело до пошкодження тиньку та фарбового шару. Відшарування та деструкція тиньку загрожували повною втратою фрески. Перебування склепу у відкритому стані, в умовах природної циркуляції повітря, підсилило загрозу втрати залишків розпису. Тиньк з деструктованим та вимитим в’язивом, висихаючи, міг би повністю осипатись.

За висновками комісії, незважаючи на аварійний стан склепу, ступінь збереженості фрескового розпису дозволяв проведення консерваційних робіт на окремих фрагментах поверхні склепу у другій камері. На основі представлених спеціалістами результатів обстежень стану склепу, членами Науково-реставраційної ради НЗ «Херсонес Таврійський» було прийняте рішення термінового демонтажу збережених фресок для подальшого зберігання їх в музейних умовах, оскільки зберегти склеп не було можливості.

Для дослідження та реставрації унікального стінопису було запрошено спеціалістів відділу реставрації живопису з інституту «Укрзахідпроектреставрація» м. Львова художників-реставраторів О.Рішняка та О.Садову. Провівши детальне обстеження стану фресок вони представили на засідання науково-реставраційної ради Національного заповідника Херсонес Таврійський методику переносу малярства, яку передусім випробували на невеликій експериментальній ділянці. Отримавши позитивний результат та схвалення методики, реставратори виконали демонтаж всіх фресок. Слід зауважити, що спеціалісти працювали в надзвичайно складних умовах і були обмежені дефіцитом часу проведення реставраційних заходів. В надзвичайно малому приміщенні склепу, площа якого становила приблизно п’ять квадратних метрів, з постійним просочуванням дощової води, з утрудненим повітрообміном та повною відсутністю природного освітлення всі реставраційні заходи необхідно було виконувати швидко і вміло. Лише завдяки високому професійному рівню реставраторів було досягнуто задовільного результату.

Аналіз структури тиньку з розписом підтвердив, що розписи склепу виконані в техніці фрески. Основа – двошаровий вапняний тиньк. Підготовчий вирівнюючий шар по тесаній поверхні вапняку сірого кольору – вапно з заповнювачем у вигляді грубозернистого черепашкового піску з співвідношенням 1:2. Значний вміст заповнювача обумовив невисоку міцність основи під фресковий тиньк, що стало причиною відшарування фрескового шару в незадовільних кліматичних умовах після його відкриття.

Тонкий щільний вигладжений шар фрескового тиньку білого кольору під розпис товщиною до 2 мм майже не містить заповнювача, але мікрохімічний аналіз показав наявність органічної добавки клею тваринного походження.

Подальші реставраційні роботи проводились в лабораторних умовах. Фрески були укріплені та змонтовані на нову основу. З поверхні малярства знято поверхневі забруднення. Прецизійна робота над пам’яткою тривала два роки. Спеціалістами виконано аналізи з відібраних зразків тиньку та фарбового шару з метою вивчення складу та структури твору, виконано картограми стану збереження фресок, опрацьовано велику кількість бібліографічного матеріалу, проведено пошук аналогів. В результаті зібраних матеріалів художники-реставратори виконали схеми реконструкції фресок в натуральну величину, які дають змогу глядачу сприймати композиції представлених йому античних сцен.

 

Відреставровані фрески, схеми-реконструкції та всі результати виконаних досліджень у квітні 2010 року були представлені на науково-реставраційних радах Інституту «Укрзахідпроектреставрація» та Національного заповідника «Херсонес Таврійський». Виступаючі на засіданні ради спеціалісти високо оцінили професійний рівень реставраторів та проведених ними робіт, підкресливши, що врятовані фрески відкривають новий невідомий раніше пласт мистецтва римського періоду в експозиції НЗ «Херсонес Таврійський».

 

 

 

 



Назад

 

© НДІ пам'яткоохоронних досліджень Міністерства культури України "Спадщина" 2007-2015